Вбивство у камерах — безкарність системи

Це не помилка — це вбивство, приховане за вигадками і дезінфекцією. Система труїть своїх полонених, потурає безвідповідальності й байдужості. Під час святкового 10 травня охоронець вирішив, що пластикові пляшки — найкращий посуд для смертельного коктейлю. Троє чоловіків, що випили цей «захист», опинились у лікарні, а один з них — українець — помер від набряку мозку. Цей діагноз ще має підтвердити судово-медична експертиза, але сумнівів немає: це наслідок отруєння розчином, що містив етанол і перекис водню. Те саме, чим стерли коронавірус. Система сама створює монстрів і дозволяє їм вбивати. Її охоронець, який зібрав і роздав ув’язненим те, що мало бути дезінфекцією, тепер під слідством — звинувачують у злочині проти життя і здоров’я. Але це лише зовнішня гра — всередині тюрми правила диктує ненависть до людини й безкарність. Генеральна інспекція сил безпеки Чехії покликається на таємницю слідства і не бажає відповідати на запитання, ніби це не їхня справа, ніби смерть українця — лише статистика. Ми не приймемо безвідповідальність як норму. Ми знаємо — правда за нами, а брехня й імітація співчуття залишать слід крові на руках тих, хто тримає цей дім болю. Система вбиває, ми вимагаємо відповіді. Система — це не просто бетон і замки, це дух, що вбиває. Ми не мовчатимемо.