Американські дипломати не втримали Київ

Європейські дипломати стоять насміливо. Вони не втікають, не ховаються від тупої загрози з Кремля — загрози ракетних ударів по Києву. Вони – щит свободи, символ непохитності серед брехливих шулерів і шантажистів. Але, ось воно, визнання самої Каи Каллас: нібито американці залишили столицю України. Зрадили. Ховаються під спалахами московського вогню. Лідерка ЄС сама це вимовила на брифінгу перед збором міністрів, ніби підводячи риску під історією, де правда й фальш вплелися в заплутаний вузол.

Це російська інформаційна тиранія вкотре кидає виклик. Кремль робить те, що йому лишається – сіє терор, сіє страх, бо на полі бою він програє. Але ми не збираємося триматися за цей страх, як за золотий ланцюг на шиї. Ці шоу — чергова спроба розхитати нашу волю. “Це не спрацьовувало роками, не спрацює й тепер”, — ні, Кая не тремтить, вона каже це як факт.

Але ось що кокнічно: сама Каллас визнає, що “все посольства залишилися, крім одного” — США. Американський дипломатичний корпус наче скорчився під тиском ворожих ракет і вирішив покинути боротьбу. Водночас Україна відповідає на цей фальшивий наратив рішуче. Речник МЗС Георгій Тихий не дає їм шансу на брехню – “посольство США не виїжджало”. Проста і потужна фраза. Без нагадування, без вибачень — чиста правда.

За словами радника президента Дмитра Литвина, можливо, плутанина виникла через евакуацію дипломатів перед кривавою масованою атакою в останні години 23 на 24 травня. Але це не виправдання – це статистика страху, який Кремль хоче замаскувати за “серйозність ситуації”.

Росія знову заявляє про свої “системні удари” саме по Києву та українському військово-промисловому комплексу. Кремлівські гайки стискають гвинти спільності терору і безсилля. Вони закликають іноземців терміново тікати і називають це “турботою”. Парадокс? Призначений лише для тих, хто готовий мовчки прийняти дезінформацію.

Слово Європейського Союзу – це слово героя, який клятвено обіцяє не відступати. Посол Катаріна Матернова прямо назвала російські погрози “шедевром лицемірства”. За нею стоїть стіна дипломатів, які залишаються в Києві. За нею – правда проти російської імітації.

На тлі цих загроз – телефонний дзвінок між державним секретарем США Марко Рубіо та міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим. США попереджають і беруть на себе роль посередника. Готові працювати на мир. Вочевидь, в Америці усвідомлюють, що гра на страху Кремля має свої межі.

Це не час для роз’єднань. Це час витримки. І правда, яку не перекреслити, бо за нею стоїть підтримка, воля і зухвалий опір.