З початком повномасштабного вторгнення Росія зупинила депортацію іноземців, зокрема українців. Тепер ті, хто відбув покарання, залишаються в центрах тимчасового утримання, де вони стають заручниками без жодної надії на звільнення. Суди безсоромно продовжують терміни їхнього перебування, і це триває місяцями, роками. За оцінками правозахисників, близько тисячі українців у таких катівнях втрачають свою свободу без будь-яких шансів на вихід. Депортація й далі неможлива через так звану “спеціальну військову операцію”. Це безпрецедентна ситуація – безстрокове утримання без суду.
Ті, хто пережив ці жахіття, розповідають про переповнені камери, відсутність медобслуговування, антисанітарію та обмежений доступ до зв’язку. Декому навіть не надають базової терапії при хронічних захворюваннях! Паралізуюча реальність: їхній статус не визначений, а строки перебування просто продовжуються без відповіді.
Але що ще гірше, у цих центрах активно пропонують підписати контракт із Міністерством оборони Росії. Обіцяє звільнення – всього лиш підпишіть! Це – всього лише один із небагатьох реальних виходів із цієї жахливої ситуації. Люди піддаються психологічному тиску: невизначеність, відсутність перспективи – це справжнє виснаження без вибору. Вони живуть у страху, стаючи потенційними живими щитами для війни, яка ведеться за їхній рахунок.
Затримані стають важелями політики обміну. Ті, хто вже відбув покарання, повертаються до України, в той час як цивільні українці залишаються в руках агресора. Ця система відверта, жорстока, безжальна.
Час діяти. Час об’єднувати зусилля проти цієї варварської системи. Час заявити про свою незалежність та право на життя.
Першоджерело: https://espreso.tv/


