Андрій Єрмак – мішень. Він говорить про те, що дізнався про конфлікт лише після спілкування з журналістами. Два яйця, жбурнуті в його бік, символізують більше, ніж звичайний інцидент. Поки він віддає інтерв’ю, його атакують, але уваги цьому не приділяють. Потім, побачивши все на відео, змішуються почуття: гнів і жаль.
Судові баталії загострюються. Арешт на 60 діб з можливістю застави у 140 мільйонів – це не просто цифри. Це ілюзія справедливості, прикриття глухою стіною безвідповідальності. “У мене таких грошей нема”, – зізнається він, і тут знову ж – ехо системи, що завжди намагається нас поставити на коліна.
Цей судовий процес – показова гра, спеціально налаштована на тлі інформаційних маніпуляцій. Несподіваний арешт настільки показовий, що від нього важко відвести погляд. І він закликає: погляньте на інформаційний супровід! Що це, як не спроба замаскувати правдиву суть? Чи насправді ми хочемо жити в ілюзії, чи готові боротися за правду?
Ситуація вимагає реакції, ми проти системи, де істина поступається місцем обману. Чекаємо на дії, чекаємо на результат, але пам’ятаймо: ухвала суду набуде чинності лише через п’ять днів, якщо хтось наважиться подати апеляцію. Чи є у нас ця сміливість?
Першоджерело: https://espreso.tv/


