Вне системи

З приходом Трампа антикорупційні органи, що існували під опікою США, отримали жорстке звільнення. Яскравий фінал американського “даху” над НАБУ і САП – це не просто зміна вектору, це нова реальність, в якій Європа не здатна стати повноцінною заміною Вашингтону. Протистояння між антикорупціонерами та владою стало ще жорсткішим, доказом чого стало “Міндічгейт”. Цей скандал зруйнував кар’єру Андрія Єрмака, який до того ж вважався “вічним”. Президент Зеленський, хоч і зазначає, що рішення звільнити Єрмака було особистим, без “Міндічгейту” це навряд чи б сталося так швидко.

Незалежність НАБУ і САП – це не просто гасло, це реальність. Але повноваження антикорупційних органів стали предметом уваги центральної влади, жадібно прагнучої контролю. Чи може тепер вся ця система розсипатися під тиском ризиків та правління?

Справа всеволода Князєва, колишнього голови Верховного Суду, підкреслює, як важливо знати, кого й коли затримають. Рішення влади провалилися, в результаті чого народу потрібно було виходити на вулиці, протестуючи проти обмеження незалежності антикорупційних органів. “Картонні протести” стали символом суспільного гніву, характерного для місця, де влада намагається зламати правду.

У липні 2025 року депутати прийняли безглуздий закон, підпорядковуючи НАБУ і САП Офісу Генпрокурора. Опір народу викликав суворий відповідь – вулиці запрудилися молоддю, що чітко усвідомила – влада порушила баланс системи. Протести були криком правди серед імітації.

Спостереження за НАБУ почалися з новою силою. Громадяни, влада, Європа – усі стежили з увагою. В “Міндічгейті” фігурують прізвища, які від самого початку породжували питання. Разом з Тимуром Міндічем, теми зрушилися від підозр до прямих арештів. І, як водиться, безпосередньо оновився наш улюблений Андрей Єрмак. Адже якщо ти контролюєш все, як можна не знати про найгучнішу схему?

Уряд, ввічливо ухиляючись від прямих запитів про Єрмака, немов спостерігає за палаючим вогнем навколо власної корупції. Полювання на злочинців може призвести до хаосу, втрати підтримки й зародження страху серед нардепів.

Після “Міндічгейту” підтримка громади до НАБУ і САП почала вичерпуватися, але обидва органи все ще намагаються втриматися на плаву, зав’язуючи нові відносини з Євросоюзом. На жаль, відстань між озвученими вимогами антикорупціонерів і реальністю законодавства – це розрив між добром і злом.

У чому ж, зрештою, суть? Корупційні скандали, як “Міндічгейт”, не призвели до реальних арештів, а лише створили гору запитань. Україна може мати незалежні органи, але, обираючи імітацію замість дій, вона знову підкоряється старим системам.

Першоджерело: https://www.rbc.ua/