Євроінтеграція: Молдова біжить, Україна повзе. Хто винен?

Переговори з Угорщиною? Зрушили. Ледь. Але це був лише розігрів. Як засвітили у babel.ua, попереду — справжній квест. Місце нашого агросектора в Євросоюзі. Ось де буде гаряче.

До листопадового звіту Єврокомісії ми підійшли, наче чемпіони: найбільший прогрес з початку переговорів. За чотири місяці відкрили чотири із шести кластерів. Єврокомісія навіть кивнула: ще два готові. Посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова зауважила: переговори нарешті «перестали бути суто теоретичними». Серйозно? А до того що було? Теорії змови?

Останній «великий крок» — 13 жовтня. Рада ЄС у Люксембурзі дала добро. Ще два кластери: «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Українську делегацію очолив віцепрем’єр Всеволод Ченцов. Він, до речі, змінив на посаді Тараса Качку. Ротації, розумієте.

Четверта міжурядова конференція Україна — ЄС, на якій нам офіційно відкрили переговори про вступ ще за двома кластерами, Люксембург, 13 жовтня 2026 року. Брифінг за підсумками конференції. На фото зліва направо — віцепрем’єр-міністр України Всеволод Ченцов, представник Ірландії, яка нині головує в Раді ЄС, Томас Бірн та єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.

«Сьогодні — ще один супервівторок», — пафосно заявив Ченцов того ж 13 жовтня в Люксембурзі. Тепер у нас чотири з шести відкритих кластерів. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос на радощах навіть 17 червоних магнітів на жовті замінила. Кожен магніт — окремий переговорний розділ. Від правил спільного ринку до підтримки бізнесу. Дрібниці, але приємно.

Але ж ще за кілька днів до Люксембурга все висіло на волосині. Угорщина. Знову. Будапешт, бачте, пов’язував євроінтеграцію Києва з правами угорської меншини. Наші прогнулися. 12 жовтня Верховна Рада ухвалила закон, Володимир Зеленський підписав. Документ розширив можливості навчання мовами меншин. У тому числі угорською. Ну, тепер точно європейці.

Але два кластери досі закриті. Чому?

Два кластери досі чекають. Кластер 4 «Зелений порядок денний і стале сполучення» (енергетика, транспорт, довкілля) та Кластер 5 «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості». Держави ЄС мають погодити перевірку нашого законодавства. Угорщина, звісно, на засіданнях робочої групи Ради ЄС 20 і 27 жовтня відмовилася. Але українська сторона це «новим вето» не називає. Посол України в ЄС Тарас Качка 3 листопада в інтерв’ю Euronews пояснив: Будапешт просто попросив «додатковий час». Мовляв, кілька сотень сторінок вивчають. «Немає жодних суттєвих вимог, розбіжностей чи занепокоєнь», — запевнив Качка. Ну-ну.

Посол України в ЄС Тарас Качка та єврокомісарка Марта Кос, 4 листопада 2026 року. Качка зазначив, що головна оцінка для України полягає в тому, що попри повномасштабну війну та щоденні російські атаки, рівень готовності країни до вступу в ЄС зростає щороку.

ЄС та Україна, звісно, розраховують відкрити останні два кластери до кінця 2026 року. Це «орієнтир» у дорожній карті Єврокомісії. «Україна залишається серед чотирьох лідерів процесу розширення. І те, що вона зберігає темп реформ на п’ятому році війни, під час такої неймовірної ескалації, — це саме по собі вражає», — заявила посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова. Вражає, так. Особливо, коли порівняти з реальністю.

Брюссель незадоволений: суди, прокуратура, антикорупція. Знову

Єврокомісія оцінювала нас з вересня 2025-го до вересня 2026 року. Дивилися не на кількість ухвалених законів, а на їхнє виконання. І як там наші «нові правила» та «інституції»? А як торішні рекомендації? Голова парламентського комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе назвала позитивну оцінку Єврокомісії «черговим додатковим авансом». Якщо читати звіт повністю, а не лише красиві висновки, то там з розділу в розділ кочують зауваження про невиконані рекомендації. Сюрприз, правда?

Найбільше питань у Брюсселя — до верховенства права. Єврокомісія вважає, що Україна «мало просунулася» в судовій реформі. Досі не завершила добір суддів. Не виконала рекомендацій щодо прозорого добору прокурорів. Київ має чітко визначити процедуру призначення і звільнення генпрокурора. Припинити призначати прокурорів без конкурсу. Прозоро обирати керівників прокуратури. Незалежно перевіряти кандидатів до Верховного Суду. Здається, ми це вже чули.

Окрема «пісня» — антикорупційна система. Єврокомісія, звісно, визнає: антикорупційні органи працюють «незалежно й ефективно». Але гучне розслідування — це лише початок. Брюссель хоче бачити вироки. Винні мають сидіти, а не просто бути фігурантами розслідувань.

Єврокомісія також помітила: наш парламент повільно ухвалював євроінтеграційні закони. Після зміни уряду в липні темп зріс. Це підтвердив анонімний європейський дипломат. Але Верховній Раді ще працювати й працювати. Климпуш-Цинцадзе вважає, що уряд досі не налагодив системної співпраці з парламентом. Кабмін мусить домовлятися не лише з комітетами, а й з різними політичними силами. Бо формальна монобільшість уже не тягне. «Вона є на папері, але де-факто не існує», — констатує Климпуш-Цинцадзе. Геніально.

Народна депутатка України Іванна Климпуш-Цинцадзе, 24 жовтня 2026 року. За її словами, cамого лише аргументу про те, що Україна платить надзвичайно високу ціну за безпеку Європи, недостатньо для вступу до ЄС. Це процес, заснований на досягненнях, якості реформ і виконанні взятих на себе зобов’язань.

Єврокомісія дає Києву ще один шанс. Або «чарівний пендель»

Щоб ми швидше «виконали умови», Єврокомісія створила спільну робочу групу з урядом — (FEAT) Task force. З нашого боку: прем’єр-міністр Сергій Корецький, віцепрем’єр з євроінтеграції Всеволод Ченцов, міністр юстиції та інші чиновники. Марта Кос координує. Група має допомогти виконати проміжні критерії першого кластера: судова реформа, прокуратура, антикорупція, права людини, боротьба з оргзлочинністю. Все те, що ми й так мали робити.

Єврокомісія оцінить цей «прогрес» у спеціальному звіті — Interim Benchmark Assessment Report, або IBAR. Без позитивної оцінки IBAR ми нікуди не рушимо. «Є великі амбіції зробити це вже навесні наступного року. Побачимо, чи вдасться», — туманно сказала посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова.

Посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова тримає звіт Єврокомісії про розширення за 2026 рік.

Така сама «чарівна» група раніше допомогла Молдові й Чорногорії. Тепер наша черга. У дорожній карті на 2027 рік Єврокомісія передбачила: Україна може почати попередньо закривати переговорні розділи. Дипломат ЄС уточнив: Україна може закрити сім розділів. Молдова — 25. Відчуваєте різницю?

«Це морально неправильно». Чому Молдова вже випереджає Україну

Україна й Молдова отримали статус кандидатів в один день, у 2022 році. Разом відкривали кластери. Але вже наступного року можуть бігти з різною швидкістю. 16 жовтня на саміті Європейської Ради Володимир Зеленський благав європейських лідерів: «Не розділяйте нас. Це морально неправильно». Морально неправильно. А фактично?

У Брюсселі, однак, наголошують: швидкість вступу залежить від виконання умов. Молдова отримала помітно кращу оцінку за IBAR. Єврокомісарка Марта Кос назвала Молдову «найуспішнішою ученицею у своєму класі». Комісія припустила: Молдова може завершити переговори на початку 2028 року. Якщо збереже темп. «Прогрес України свідчить про рішучість її народу будувати своє майбутнє в Європейському Союзі», — сказала Кос. Звісно, свідчить. Але недостатньо.

Україна планує завершити переговори до кінця 2028 року. Але для цього, виявляється, треба прискорити реформи. От несподіванка.

Чому Молдова швидше? Країна раніше завершила перевірку законодавства. Раніше почала готуватися до критеріїв. На парламентських виборах у вересні 2025 року проєвропейська партія PAS здобула 55 зі 101 місця. Зберегла більшість. Уряд має голоси. Нашому ж уряду доводиться кожне голосування вигризати. З різними групами. А Молдова почала працювати з робочою групою ЄК ще в липні 2026 року. Наша Task Force створена лише восени.

«Де-факто нас уже розділили», — каже Климпуш-Цинцадзе. Ми, мабуть, разом відкриємо останні кластери. Але з 2027 року будемо рухатися з різною швидкістю. Молдова хоче завершити переговори до 2028 року та приєднатися до ЄС у 2030-му. Президентські вибори 2028 року — стимул. Для України — безпекові потреби. Для Молдови — політичний календар. Обидві хочуть швидше, але обставини різні.

«Вступ Молдови до ЄС — це інвестиція в безпеку Європи». Такий меседж президентка Молдови Майя Санду озвучила під час Гельсінського безпекового форуму 2 жовтня 2026 року. За її словами, європейська Молдова захищає 1 222 км південно-західного флангу України та східного кордону ЄС.

Для України це ризик. Молдова, Албанія, Чорногорія — менші країни, без війни. Україна мусить воювати й реформуватися. Але факт, що Київ стримує Росію, не гарантує членства. Хоча Єврокомісія вперше оцінила внесок кандидатів у безпеку Європи. Для нас це важливо: відзначили досвід протидії гібридним загрозам, кібербезпеки, захисту інфраструктури, оборони.

Зеленський пояснював свій заклик про «не розділяти» саме безпековим внеском. Ми допомагаємо Молдові протистояти Росії, відволікаємо ресурси. Тобто просимо зважати на нашу роль. Але Брюссель наголошує на іншому. «Головна претензія до України в тому, що її зобов’язання й обіцянки не відповідають ані швидкості, ані якості їхнього виконання. Вступ — це процес, заснований на досягненнях», — підсумовує Іванна Климпуш-Цинцадзе. І тут вона права.

Ми знову граємо в «особливих», поки інші просто роблять свою роботу. А потім дивуємося, чому нас обходять на поворотах.