Чорне море горить, а НАТО вдає, що не бачить?

Війна в Чорному морі? Забудьте. Вона вже інша. Керівник Інституту стратегічних чорноморських досліджень Андрій Клименко не церемониться: все змінилося.

Липень року: Міноборони РФ оголосило судна до українських портів законними цілями. Наступного дня Україна відповіла тим самим, але про російські порти. Далі — по класиці: Росія гатить по українських портах. Спочатку раз на два дні. Потім щодня. А Україна? Виперла Чорноморський флот РФ із Криму до Новоросійська. Ось так.

Атака трьох морських дронів на контейнеровози біля Болгарії? Це не випадковість. Це наступний етап. Новий рівень морського пекла. Міжнародне морське право? Забудьте про нього, Європо. Воно не знає, що робити. Конвенція ООН регулює мирне плавання. А правила війни на морі писали сто років тому. Дронів тоді не було. Сучасних технологій теж. Клименко каже: «Вони застаріли».

НАТО тестують на міцність. Результати невтішні

Румунський генерал-лейтенант у відставці Вірджіл Белечану, як засвітили у «Бабелі», пропонує розрізняти інциденти. Бо ж НАТО не може розібратися? Коли російські дрони залітають у повітряний простір Румунії під дією РЕБ. Коли Росія запускає дрони-приманки, а потім дивиться, як реагують румуни. І коли Кремль бʼє дронами по торговельних суднах у виключній економічній зоні, прилеглій зоні й територіальних водах.

«Кремль просто перевіряє, наскільки країни НАТО здатні реагувати на загрози в Чорному морі», — каже Белечану. Перевірка триває. Результати невтішні.

Моряки прибувають до порту Варни. року. Після нічної атаки дронів на два торговельні судна. У болгарських водах, до речі. Премʼєр-міністр Болгарії Румен Радев викликав російського посла. Смішно.

Морський контейнер валяється на скелях біля Арапі. року. Викинув шторм. Належав судну Contship Jet під прапором Ліберії. Атакували року.

Болгарія мовчить, Туреччина балансує, Румунія чекає. Класика жанру

Головна проблема? Різне ставлення до Росії. Серйозно? Болгарія мовчить. Туреччина балансує. Румунія чекає на партнерів. Чекайте далі.

Румунія повʼязує удари з російською агресією. А болгарський премʼєр Румен Радев? Відмовився звинувачувати Росію без прямих доказів. Уламків дронів, наприклад. Наприкінці жовтня Радев розкритикував Бухарест. Мовляв, румуни спровокували ескалацію. Засуджувати агресора — це провокація? Зрозуміло.

Туреччина засуджує удари. Але відповідальність на Росію? Ні, що ви.

Колишній міністр оборони Болгарії Велізар Шаламанов зауважує: війна триває понад 12 років. Болгарські служби обмінюються інфою з НАТО та Україною. Але публікувати дані розвідки можуть лише премʼєр і президент. «Важко повірити, що за атаками на торговельні судна в західній частині Чорного моря немає доказів. Я переконаний, що болгарська розвідка має чітке уявлення про тип безпілотника та місце і час його запуску», — каже Шаламанов.

То чому болгарський уряд мовчить? «Ймовірно, це передусім політичний вибір», — пояснює Шаламанов «Бабелю». Бояться ескалації. Не готові. А поки мовчать, Росія має простір для інформаційної війни. Зі своїми «альтернативними версіями».

А ось і докази! 81-річний інженер Валерій Баронов із села Крапець. Показує уламки російського дрона. На узбережжі Чорного моря поблизу мису Шабла. року. Напередодні дрони атакували два вантажні судна. Біля берегів Болгарії. Одне, HS Dignity, затонуло. 11 моряків зникли безвісти. Але доказів немає, так?

Яхти замість військових кораблів: історія ганьби

Ці розбіжності не нові. Ще у році Румунія пропонувала Болгарії та Туреччині створити спільну флотилію НАТО. Болгарія відмовилася. Тодішній премʼєр Бойко Борисов заявив, що хоче бачити яхти й туристів, а не військові кораблі. Туреччина теж не підтримала. Яхти, Карл!

Після початку великої війни інтереси трьох держав принципово не змінилися, каже директор Форуму морської безпеки Румунії, контрадмірал у відставці Сорін Лерскі. «Головна проблема — різне ставлення до Росії».

  • Румунія: Росія — головна загроза.
  • Туреччина: Росія — і суперник, і партнер. Залежить від газу, співпрацює в енергетиці, туризмі, торгівлі.
  • Болгарія: проросійські сили досі впливають на її внутрішню політику.
  • Румунія: найбільш активна, але сама не потягне.

Пошук мін? О, це безпечно. Це всіх влаштовує. А спільне патрулювання або супровід суден з українським зерном? Ні, це втручання у війну. Туреччина не ризикує. Контроль над протоками важливіший. Болгарія «відкритіша», але не до кінця. Румунія «активна», але без партнерів нікуди.

Росія вже розпочала сучасну війну проти ЄС і НАТО в Чорному морі

А НАТО що? Навіть якщо захочуть посилити присутність, не можуть. Конвенція Монтре. Туреччина контролює Босфор і Дарданелли. Обмежує військові кораблі нечорноморських держав. Після початку великої війни Анкара закрила протоки для воюючих країн. Логічно?

НАТО може хіба що давати розвіддані. Літаки AWACS, патрульна авіація, супутники. Але стежити за морською поверхнею і підводною інфраструктурою? Це вже справа Румунії, Болгарії, Туреччини. «Конвенція Монтре нагадує про неприємну реальність. За безпеку на поверхні моря і під водою відповідаємо передусім ми та інші прибережні країни. Ніхто не захищатиме румунські води замість нас», — каже Лерскі.

Але прибережним державам бракує кораблів і засобів спостереження. Румунія і Болгарія лише відновлюють свої флоти. Румуни отримали протимінні кораблі від Великої Британії, закупили береговий ракетний комплекс. Але під водою що? Нічого.

Морських обʼєктів, які треба захищати, стає більше. Румунія готує Neptun Deep. Болгарія шукає газ у «Хан Аспарух». Туреччина видобуває на Sakarya. Це платформи, газопроводи. Вразливі цілі. «Балтійське море вже показало, як легко і дешево можна пошкодити підводну інфраструктуру. І як важко потім довести, хто саме це зробив», — Лерскі. Уроки не засвоєні?

Навіть якщо є кораблі, що робити з російським дроном? Країни НАТО мали б патрулювати. Але росіяни можуть вдарити. І тоді доведеться стріляти у відповідь. «Вони бояться зробити перший постріл», — Клименко. Страх сильніший за безпеку?

Євросоюз: останній шанс?

Ключову роль має відігравати Євросоюз. Нарешті хоч хтось.

Румунія, Болгарія і Туреччина мають Військово-морську групу з протимінних заходів. Тепер і підводну інфраструктуру захищають. Белечану пропонує Румунії та Болгарії створити спільну бойову флотилію. Як Бельгія та Нідерланди. Туреччина потім приєднається. Колись.

Спільні навчання з протимінних заходів MCM Black Sea. За участі ВМС Туреччини, Болгарії та Румунії. року. Міжнародні військові навчання NUSRET-2025 у турецькому Чанаккале. року. Тренуються знешкоджувати міни. Коли війна закінчиться. Геніально.

Клименко пропонує не чекати великих кораблів. Український досвід: москітний флот. Сотні швидкісних катерів. З обладнанням для пошуку мін і невеликим морським безпілотником, що знищує їх. «Румунію можна посилити таким москітним флотом. Катери можна привезти автомобілями суходолом, доправити Дунаєм або військово-транспортною авіацією», — пояснює Клименко. Просто і ефективно. Але чи треба це комусь?

Шаламанов: ЄС має створити окрему операцію. Для захисту людей, судноплавства та критичної інфраструктури в західній частині Чорного моря. Болгарія вже проводила навчання. Але до постійної операції не дійшло.

«Україна може направити офіцерів звʼязку і координації та ділитися розвідувальними даними. Та коли йдеться про економічні аспекти безпеки та фінансування, ключову роль має відігравати Євросоюз», — каже Шаламанов.

ЄС вже виділяє до €50 мільйонів на створення Чорноморського центру морської безпеки. Запуск у році. Ще по €10 мільйонів ці дві країни отримають на посилення пошуково-рятувальних спроможностей. Гроші є. Рішень немає.

Лерскі: НАТО може використати досвід операції Baltic Sentry. З року захищає інфраструктуру Балтійського моря. Патрулює, спостерігає, обмінюється. Повністю перенести цю модель у Чорне море не дозволяє Конвенція Монтре. Але технології, розвіддані, фінансування — можна. Моніторингова місія НАТО Baltic Sentry. Захист підводної інфраструктури. Фрегати, літаки, дрони. Модель є. Але чи є воля?

Отже, технічні пропозиції є. Розширити повноваження протимінної групи, налагодити постійний обмін інформацією, патрулювати море малими катерами, погодити правила знищення безпілотників і залучити Україну до морського безпекового центру. НАТО забезпечить розвідку і спостереження, Євросоюз — техніку і гроші. Все просто. На папері.

Але все впирається в політику. Румунія не хоче діяти без Болгарії та Туреччини. Болгарська влада уникає прямого протистояння з Москвою. Туреччина прагне зберегти роль посередниці та контроль над Чорним морем. А НАТО не може відправити туди кораблі інших союзників в обхід Конвенції Монтре. І що в підсумку? Чорне море горить, а вони все ще базікають.

ТЕ, ПРО ЩО МОВЧАТЬ ІНШІ

ukUkrainian
Прокрутити вгору