Тегеран не збирається зупинятися. Ні війна, ні санкції, ні міжнародний тиск не зломлять дух Ірану. Увага всього світу прикута до Тегерана, де влада впевнено заявляє про свою готовність диктувати умови завершення війни. Вони вважають, що тепер — час для стратегічних поступок від США та їхніх союзників. Контроль над енергетичними маршрутами Близького Сходу — їхня мета. Але чи не переоцінюють вони свою силу? Вашингтон та Ізраїль подають сигнали, що грають у протилежному напрямі.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху запевняє, що конфлікт може закінчитися швидше, ніж очікується, а президент США Дональд Трамп говорить про можливість завершення бойових дій “найближчим часом”. Але поки Пентагон розгортає додаткові війська, дії Тегерана свідчать про інше. Іран не поспішає до миру. Бойові дії для них — це не лише цілеспрямована боротьба, а й можливість завдати шкоди, визначити нові правила гри.
Іран, незважаючи на знищені ракетні установки та склади, продовжує запускати балістичні ракети та дрони. Нещодавно їхні удари завдали серйозної шкоди в Катарі, Саудівській Аравії, Кувейті, Бахрейні та ОАЕ, а експорт іранської нафти — вгору. Іранці знають, як завдати удару і змусити світ визнати їхній статус. “Вони навчилися, що можуть порівняно легко завдати шкоди”, — наголошує аналітикиня Діна Есфандіарі.
Іран продовжує активно експортувати нафту, контролюючи Ормузьку протоку — найбільший морський коридор для постачання нафти. Без дозволу Тегерана судноплавство в цьому регіоні стає проблемою. Тепер, на фоні зростання цін на нафту і газ, світова економіка стикається з новими загрозами.
Тегеран чітко заявляє: переговори про припинення вогню можливі лише на його умовах. Вони вимагають компенсацій і виведення американських військ з регіону. Хочуть, щоб кораблі, які проходять через протоку, платили Ірану. Це — контроль над потоком світової нафти. Тегеран прагне перетворити себе з об’єкта санкцій на ключового гравця в регіоні.
Вашингтон категорично проти цього. Трамп наголошує: Ормузька протока має залишатися відкритою, навіть якщо для цього потрібні військові дії. Проте, американські військові експерти визнають: відновлення вільного проходу може стати серйозним викликом.
Поки що іранська економіка потерпає під численними санкціями, але ситуація з Ормузькою протокою лише поглиблює кризу. Центральний банк стикається з гострою необхідністю ліквідності. Іран готовий дозволити проходження японських кораблів через протоку. Чому? Японія залежить від нафти Близького Сходу, і війна в Ірані змушує їх задовольнятися власними резервами.
Тегеран хоче контролювати головний енергетичний коридор світу. Вони готові до боротьби, і світ має це розуміти.
Першоджерело: https://www.unian.ua/
English 
Ukrainian 
Polish