США та Європа готують «мир»: Україна має поступитися. Знову?

За океаном знову вигадують «мир». Як засвітили у The Washington Post, США та Європа кулуарно ліплять спільний план. Чотири пункти. Для кого? Для України та Росії. Звісно, з поступками. Обох сторін. Але не поспішайте. Це ж «покращення». Для всіх. Після війни.

Один американський чиновник, знайомий з тими «переговорами», розщедрився на деталі. Мовляв, пакет з чотирьох складових. А Путіну меседж: не лише війну закінчуй. Укладай угоду з Європою. Економіка, безпека. Стабільність. Після спіралі ескалації. Звучить як капітуляція, чи не так?

Видання пояснює: їхній «мирний план» – це коли проблему не можеш вирішити. Тоді її просто… масштабують. Геніально. Як завжди.

Маямі: «Не чіпайте НПЗ!»

І поки світ чекав «миру», посланці президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер не сиділи склавши руки. 9 жовтня у Маямі – зустріч. Представники України, США, Великої Британії, Франції та Німеччини. Що там? Просили українців: припиніть атаки на російські НПЗ. Попередили: Трамп вже готує угоду з РФ. Про дизельне паливо. Звісно, на користь Росії. А як інакше?

Той самий чиновник цинічно додав: «Треба проблему зробити більшою. І рішення теж. Щоб обидві сторони зрозуміли, що буде після війни. І тоді пішли на поступки». Зрозуміло? Це не про перемогу. Це про «поступки».

Чотири «чудо»-пункти: що нам готують?

Вашингтон та Брюссель хочуть сформувати пакет. Щоб врахувати потреби. І України, і Росії. Після війни. Після територіального компромісу. Який, звісно, не сподобається нікому. Але ж «покращить становище».

1. Відбудова України: хто заплатить?

Перший пункт – «відновлення України». Світовий банк та інвестиційна компанія BlackRock вже мріють створити механізм. Фінансовий. Щоб відбудувати. Допомогти. Відновити економіку. Красиво. Але є нюанс.

Перемовники вже звернулися до Києва. Просять кошториси. Детальні. І гарантії. Щоб гроші не розікрали. Після війни. Українська сторона поки мовчить. Цифр немає. Але чекають. Найближчими днями.

2. Гарантії безпеки: папірець чи щит?

Другий пункт – «гарантії безпеки». Україна отримає зобов’язання. Від США та Європи. Про військове втручання. У разі нового нападу Росії. Американський чиновник порівнює це з п’ятою статтею НАТО. Тільки без НАТО. І без п’ятої статті. А що Росії? Вона теж отримає угоду з Європою. Щодо безпеки. Що там буде – поки секрет. Звісно.

3. Економічна інтеграція: нафта, газ, гроші.

Третій напрям – інтеграція. Економічна. РФ, України, Європи. Через енергетичну угоду. Трубопровід. Російські нафта й газ до Європи. Прибутки – ділити. Між Росією та Україною. Чиновник каже: це різко знизить європейські витрати на енергію. Зрозуміло, хто тут виграє. І так, санкції проти Росії. Їх скасують. Коли? Як? Угода визначить. Звісно.

4. Територіальні поступки: «лінія контролю»

Четвертий пункт – найсмачніший. І «найбільш неприйнятний». Для обох сторін. За версією чиновника. Росія, яка почала війну. Щоб завоювати всю Україну. Погодиться на припинення вогню. По нинішній лінії фронту. А Україна? Дозволить Росії контролювати окуповану територію. Просто і геніально. Так звані «миротворці» з Вашингтона та Брюсселя.

Але є проблема. «Лінія контролю». Розмита. Перемовники так її називають. Бо на фронті – зміни. Майже щодня. Дрібні. Але є. Це ж не завадить «миру», правда?

Дизельна дипломатія: хто кого зливає?

І ще раз про Маямі. Віткофф і Кушнер прямо сказали українцям: угода про експорт російського дизеля – це лише привід. Щоб повернути Росію за стіл переговорів. Зрозуміли? Це не про Україну. Це про Росію. І про їхні «інтереси».

Ось такий він, «мирний план». Здається, нас знову запрошують до столу. Щоб з’їсти чергову порцію «поступок». Смачного.