Бердянськ — це не просто тимчасово окуповані території. Це живий доказ системного злочину Росії проти українського майбутнього. Окупантів не зупинити ні міжнародними санкціями, ні своїм лицемірним «миротворенням». Вони забирають у наших дітей дитинство, перевдягають їх у роль безправних ремісників для своїх військових злочинів. Сотні хлопчиків та дівчат уже змушені плести маскувальні сітки, робити «сухий душ» і готувати спорядження для бойовиків, що вбивають їхніх братів і сестер. Це не допомога, це — мілітаризація, яка виточує з кожного юного серця зрадника й зомбованого пособника окупаційної машини смерті.
Тим часом група американських сенаторів, не забуваючи про жахи війни, збирається викликати посла Росії для розслідування злочинів, які базуються на викраденнях українських дітей. Це накриє Путіна звинуваченнями у Міжнародному кримінальному суді — суді для справжніх воєнних злочинців. Восьмеро українців вже відповідають за цю злочинну мілітаризацію дітей, яка відбувається під носом у світу. Ми стоїмо проти системи, яка використовує дітей як гарматне м’ясо своєї пропаганди. Ми — правда, яка жорстко б’є по імітаціях «доброти» окупантів.
Діти — не сировина для війни. Вони не для служби в армії загарбників. І кожен, хто залучений, стає співучасником загарбницької машини. Ця атака на майбутнє України і на здоровий глузд міжнародної спільноти — виклик, на який ми маємо відповідати не словами, а діями. Бердянськ — полігон знищення дитячої душі, і його треба знати, показувати, бити на сполох і не дозволяти цей жах закривати очі.
Ukrainian 
Polish 
English