Кабмін знову лізе в кишені. Прем’єр-міністр Сергій Корецький «пояснив», чому. Мовляв, підвищення податку на додану вартість (ПДВ) на 1% — це за “програму страхування бізнесу від воєнних ризиків”. Геніально.
Як нам «розжували» у в інтерв’ю програмі “ТСН.Тиждень”, російські ракети щодня трощать українські підприємства. Це, звісно, удар. По економіці, по бюджету, по державі. А хто ж сумнівався?
ПДВ для “своїх”: як Кабмін “рятує” бізнес
Тому Кабмін, не довго думаючи, ініціював створення “спеціального фонду”. Для “швидкої компенсації збитків”. Від російських ракет і дронів. Звучить благородно.
Але є нюанс. Для запуску цього механізму Україні треба внести… близько 1 мільярда доларів. Звідки гроші? Правильно, з кишень платників податків. Інших джерел, виявляється, немає. Тому уряд і заклав у проєкт бюджету на рік підвищення ПДВ. Чудова логіка.
“У держбюджеті заклали подекуди непопулярне рішення – в тому числі невеличке підвищення податку. ПДВ. Інших джерел, на жаль, немає”, – цинічно заявив Сергій Корецький.
“Партнерство” за наш рахунок
Прем’єр, звісно, пояснив: це, мовляв, “засвідчить союзникам готовність України самостійно вкладатися”. У “захист власної економіки”. Щоб потім “партнери” збільшили цей внесок у чотири рази. Тобто, спочатку ми платимо, а потім, може, нам щось і відсиплять.
“Я вважаю, що це по-партнерськи, коли держава, коли уряд вносить свій внесок і показує, що попри все ми боремося”, – додав очільник уряду. Боремося, так. Нашими грошима.
За словами Корецького, загальний фонд у 5 мільярдів доларів дозволить страховим компаніям “пропонувати українському бізнесу поліси за доступними цінами”. Без потреби “перестраховуватися за кордоном”. Нарешті!
Класичне страхування воєнних ризиків, звісно, “не працює”. Бо дорого. І довго чекати. А тут – “новий механізм”. Гроші “одразу після верифікації руйнувань рятувальниками”. Обіцянки, обіцянки…
Що ще “начудив” Корецький?
- Раніше Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявляв: ввезення дешевих посилок без ПДВ “завдавало шкоди українському бізнесу”.
- 80% таких посилок, виявляється, використовувалися “нечесними ділками”. Для “дроблення на дрібні партії”.
Отже, логіка проста: якщо потрібні гроші, треба їх взяти. Звідки? Звідки завгодно. Бажано, з кишень тих, хто і так платить. А потім можна назвати це “партнерством” чи “захистом економіки”. Схема працює.


