Український оборонний потенціал вражає, і він став цікавим не тільки для країн Перської затоки. Убивчі технології та унікальний досвід нашої країни в захисті життя набули глобального значення. Країни з усіх куточків світу спостерігають за українським захистом, який демонструє свою економічну ефективність і технологічну зрілість.
Латинська Америка, Африка, Азія – абсолютно нові регіони, що проявляють живий інтерес до української оборонки. Роки жорстокої російської агресії принесли нам незмірні страждання, але в той же час стали каталізатором для розвитку нашої безпрецедентної сили. Сучасна Україна – це символ безпеки та надійності для тих, хто поділяє наші цінності, готовий стояти за правду та захищати своїх.
Але ось парадокс. Керівники країн НАТО повстають, ніби втыкнувши вуха в пісок. Чому ці люди не усвідомлюють, що українська сила повинна бути їхньою силою? Чому когось із НАТО більше цікавить, щоб ми залишалися за межами Альянсу, замість того, щоб об’єднатися з нами?
Перська затока познайомилася з нашими можливостями в боротьбі з агресором, і дрони, які ми відправили, довели свою ефективність, знищуючи безпілотники. Президент Зеленський відправив фахівців у регіон, щоб розширити співпрацю. І так, ми були готові допомогти у війні з Іраном, протистояти іранським “Шахедам”. Але що сталося? Американський лідер Дональд Трамп, відмовившись від нашої допомоги, заявив, що українська підтримка йому не потрібна.
І це, схоже, не просто випадковість. Це образливий трюк влади і публічний шоу. Трамп заявляє, що Зеленський “пропіарився” на американській допомозі, яку так і не отримав. Ось вам і правда без прикрас. Система відмовляється слухати, стукає в двері, але не відкриває. Україна не просить – Україна діє.
Першоджерело: https://www.rbc.ua/
English 
Ukrainian 
Polish