За поребриком — чергова порція болю. Російська економіка сиплеться на очах. Це не просто так. Це агонія. Вони луплять по наших містах не тому, що сильні. А тому, що загнані, як щурі в кутку. Показують «силу» своїм, поки вдома все горить. Так засвітив пан Олексій Амелін, голова правління Асоціації економічного розвитку України, проаналізувавши реальні дані з OSINT. Це не офіційні байки. Це сувора реальність.
Рецесія: офіційно, але ще гірше
Російська економіка вже офіційно кляпнула рецесією. За перший квартал 2026 року ВВП у мінусі: -0,2% за Росстатом. Центробанк РФ дає ще сумніше: -0,5%. А їхнє Мінекономрозвитку тихенько обвалило прогноз зростання втричі. З 1,3% до жалюгідних 0,4%. Молодці, що тут скажеш.
Але справжній індикатор — перевезення. Погрузка РЖД повзе до мінімуму за чверть століття. Рівень 2001 року, чуєте? Брухт — мінус 43%. Цемент — мінус 30%. Метали — мінус 16%. Менше возять металу й цементу? Значить, менше будують. Менше виробляють. Прозора схема.
Інфляція: офіційна брехня проти реальної біди
Офіційна інфляція в Росії — 5,3%. Нібито «стабільність», якою Кремль заколисує сам себе. Насправді ж, дефлятор «Ромір» (що рахує за реальними покупками) показує особисту інфляцію росіян у 19,3% за 2025 рік. У грудні — +23,2% рік до року. Самі росіяни відчувають +15,1%. Цифри говорять самі за себе.
Що далі? Гроші тануть, як сніг на сонці:
- Уряд сам собі зарізав прогноз зростання реальних доходів до смішних +0,8%. Це вдев’ятеро менше, ніж минулорічні +7,4%.
- Ціни +20%, доходи — нуль.
- Людина біднішає, навіть коли ще має роботу. Перестає купувати все, крім хліба й комуналки.
- Оборот роздробу майже завмер: +0,8% проти +4,1% торік. Це при інфляції у 20%!
Справжній двигун цього спаду — не лише санкції. Це вбитий попит. Понад половина їхнього ВВП тримається на споживанні. А воно здохло.
Бізнес: не банкрутує, а випаровується
Корпоративних банкрутств офіційно «менше на 24%». Стабільність? Як би не так. Просто держмито за подачу заяви підняли. З 300 тис. до 2 млн рублів. Банкрутити боржників стало дорого. Геніально.
А ось факти з ЕГРЮЛ (російський єдиний державний реєстр юридичних осіб): нових юросіб мінус 20%. Закриттів на 26% більше, ніж відкриттів. Бізнес не банкрутіє. Він просто тихенько випаровується. Мовчки. Без шуму.
Ринок праці: вибитий могилізацією
Його просто розвалили. Мобілізацією та еміграцією. Роструд нарахував 105 тисяч рекомендованих до звільнення. Це +43% із середини 2025-го. І сам Роструд визнає: це «лише верхівка айсберга». Ха-ха.
Вакансій -20%. Резюме +33%. Класика.
Машинобудування вже приміряє триденку. А борги по зарплаті? Плюс 94% рік до року! Максимум з 2019-го. І коли владі наказують мовчати про зарплати, як це сталося в травні з держмедіа (наказ «максимально ігнорувати» тему), це єдиний сигнал. Це саме те, чого вони бояться. Адам Міхнік сказав чітко: Путін веде Росію до катастрофи.
Нафта, бюджет і «подушка», якої вже немає
Головний нерв імперії. У лютому нафтові доходи впали до $9,5 мільярда. Це мінімум за всю війну. У березні був стрибок до $19 мільярдів. Але це дяка Трампу за війну США та Ізраїлю з Іраном. І закриття Ормузу. Підкинули Urals із $44 до $76+. Випадкова подачка з чужої пожежі. Тепер Ормуз відкривають. Brent вже ~$80. Подачка тане в прямому ефірі.
Дефіцит бюджету в січні — рекордні 1,7 трильйона рублів. Доходи від нафти та газу — мінус 50%. Всьому кінець.
Про «подушку безпеки РФ» — Фонд національного добробуту
Тут важлива не сума, а структура. Весь ФНБ — 13,4 трильйона рублів ($171 мільярд). Але ліквідного там — лише 4,08 трильйона ($52 мільярди). Решта, близько 9,3 трильйона, зашита в неліквід: акції держбанку, ВТБ, облігації, літаки. Швидко не продаси. Навіть ці $52 мільярди — це 209 мільярдів юанів і 160 тонн золота. Жодних доларів.
Юань під санкціями збуваєш на тонкому ринку. Золото ще треба комусь продати. У 2022-му ліквідного було $113 мільярдів. Подушка схудла удвічі з гаком! Те, що лишилося, наполовину важко перетворити на живі гроші. Це вже не подушка. Це тонкий матрац із юанів, на якому лежить уся їхня війна. Голий король.
Ще нюанс. Експорт тримається ціною, а не обсягом: у травні фізичний обсяг нафтопродуктів -20%, а виручка +10%. Піде ціна — доходи посипляться різко. Покупець по суті один: Китай (38% виручки). Він же постачає Росії близько 90% підсанкційного техімпорту. Москва стала васалом Пекіна. Для Китаю вся торгівля з РФ — це якісь 4% обороту. Дрібниця.
Чому так красиво горить: удари по НПЗ
Наші удари сходяться з економікою. До травня з ладу виведено близько чверті їхньої нафтопереробки. Стали Кириші, Рязань, Московський НПЗ, ЯНОС. Дефіцит бензину добрався до Москви й Пітера. Накрив понад 25 регіонів. На незалежних АЗС «бензину немає взагалі». Уціліли лише два заводи за Уралом — Омськ і Ангарськ. Все палає.
А далі — найсмачніше. Цей дефіцит б’є по агросектору. Дизель із 30 квітня подорожчав на +42%. Із лютого — вдвічі. На Кубані за три місяці — +91%. Запас пального навіть у великих агрохолдингів — на два тижні. А жнива — вже в липні. І що тепер?
Просто. Немає дизелю — зрив жнив — менший і гірший урожай — дорожчі хліб, м’ясо, молоко. Для самих росіян. Плюс падає експорт, вплив на залежні країни. Аграрії вже благають прем’єра скасувати акциз. Це вже паніка. Кожен удар по НПЗ — це не лише про порожній бак. Це про їхній стіл наступної зими. Олексій Копитько, радник міністра оборони України, підтверджує: відповідь вдала і в момент.
Паралельно гасимо небо. Режим «Ковьор» регулярно вимикає Шереметьєво, Внуково, Пулково. Один травневий збій — понад 450 рейсів. Люди ночують на підлозі терміналів. Удар по центру управління польотами на півдні поклав понад 10 аеропортів одразу. Ось і відповідь, чому вони так безтолково гатять по Україні. Б’ють не щоб перемогти. А щоб показати картинку «ми ще сильні», поки вдома горить. Чим гірше в економіці та на НПЗ — тим істеричніші прильоти. Це агонія, а не стратегія.
Настрої: лояльність, що базується на страху
Рейтинг Путіна за «Левадою» впав до 79%. Уперше нижче 80% з осені 2022-го. Державний ВЦІОМ обвалився до 65,6%. І тут-таки змінив методику. Щоб цифра виглядала «пристойніше». Підтримка війни за «Хроніками» — 55%. Реальне «ядро» — десь 40%. Брехня.
Блокування Telegram з 1 квітня та насадження держмесенджера MAX (77,5 млн під примусом) розлютили навіть аполітичних. Відключення мобільного зв’язку вдарили по банках, банкоматах, таксі. Мітинги в дюжині регіонів заборонили під приводом… «огляду дерев». Запам’ятайте формулу: тиша на вулицях у Росії — це не лояльність. Це страх.
Прогноз: крах неминучий, треба тільки добити
Мій обережний прогноз до кінця 2026 року такий: Україна не знижує, а нарощує удари по НПЗ, терміналах, аеропортах до грудня. Що буде?
- Переробка не встигає відновлюватися. Ремонт впирається в санкції на імпортне обладнання.
- «Офлайн» застрягає на 15−30%. Влітку зверху лягають жнива й сезонний попит.
- Локальний дефіцит пального стає хронічним. Всеросійським.
І тут починається найцікавіше. Паливо — це кров логістики. Дизель — це фури, вагони, комбайни, баржі. Дорожчає дизель — дорожчає геть усе. Їжа, бетон, ліки. Зростає інфляція. Зростає ставка ЦБ. Зростає вартість кредитів. Бізнес падає. Замкнене коло: удар по НПЗ — дефіцит дизелю — дорожча логістика — нова хвиля цін — іще глибше падіння попиту. А зверху — зрив жнив і продовольча інфляція. Тобто їхні реальні 20% до кінця року не сповільняться. Скоріше прискоряться.
Експорт перетікає з нафтопродуктів у сиру нафту. Переробляти ж ніде. А це нижча маржа. Виручка тримається лише ціною. Але Ормуз відкрили, Brent уже ~$80. Goldman дає на рік близько $85. Далі рахунок простий. Кожні мінус $10 по Brent забирають у Москви добрячий шматок місячної виручки. Низький Urals плюс мертва переробка — і дефіцит бюджету летить у 8−10% ВВП. Проти запланованих 1,6%.
А ліквідного ФНБ лише $52 мільярди. Та ще й у юанях і золоті. При продажах по $3−5 мільярдів на місяць він проходить «червону лінію» вже на горизонті кінця 2026 — початку 2027 року. Тоді Кремль уперше за війну муситиме обирати: або фронт, або соціалка, або «самогубство» Путіна. Це кінець.
Окремо — аеропорти. Це недооцінений важіль. «Ковьор» б’є не по фронту, а по «вітрині нормальності» у столицях. Ту, яку режим беріг найбільше. Пасажир на підлозі Шереметьєво — це і є війна. Вона дійшла до Москви. Без жодного прильоту по житлових кварталах. Базовий сценарій (млява стагнація, ВВП близько нуля, ставка з 14,5% сповзає до 12−13%; 19 червня ринок чекає крок до 14%) за умови наших ударів сповзає у стрес.
Мій розклад, якщо удари не слабшають:
- млява стагнація ~35%,
- стрес (хронічне паливо + продовольча інфляція + просідання бюджету + локальні протести) ~45%,
- шок (вичерпання ліквідного ФНБ + каскад банкрутств держкомпаній) ~20%.
Чому вагу зсунув у стрес? Бо що довше тримається паливна криза, то ширше вона б’є. Не в одну точку. А одразу по логістиці, агро, цінах і бюджету. Це і є те доміно, якого вони бояться найбільше. Росія, на жаль, не впаде завтра. Але «фортеця» — міф. Це керована стагфляційна рецесія. Вона повільно проїдає резерви.
Дві підпорки — рештки ФНБ і випадкові стрибки нафти. Обидві хисткі. А удари по НПЗ та аеропортах — це не «булавкові уколи». Це наш найрентабельніший інструмент. Одним рухом: по бюджету (експорт), по тилу (бензин у баку), по столу (жнива й ціни на їжу) і по психології (хаос у столичному небі). Кожен палаючий НПЗ — це мінус гроші на війну і мінус міф про стабільність. Підтримуємо ЗСУ. Дальні удари по Росії. І прискорюємо розвал імперії. Без цього війну не завершити.
Ukrainian 
Polish 
English