Москва знову б’є по Києву. Знову мирні жертви. Цього разу – молода дівчина, що не шукала схованки, а бігла рятувати інших. Як засвітили у Цензор.НЕТ, Віталіна Яровенко – четвертокурсниця освітньої програми “Психологія” Факультету охорони здоров’я, соціальної роботи і психології НаУКМА, інструкторка Військового вишколу Києво-Могилянської академії імені Петра Конашевича-Сагайдачного – її не стало. Або, якщо точніше, її вбили.
Врятуй інших – загинь сам. Суть нашої реальності
Знаєте, що найцинічніше? Віталіна приїхала на місце першого “прильоту” добровільно. Рятувати. Надавати допомогу. А тоді прилетіло вдруге. Вже по ній.
На фейсбук-сторінці Академії не без пафосу повідомили: “Віталіна була з тих людей, які без вагань приходять на допомогу, вчать не словами, а власним прикладом і завжди обирають бути там, де їхня допомога найбільше потрібна. Світла пам’ять Віталіні Яровенко. Від імені могилянської спільноти висловлюємо щире співчуття її рідним і близьким”. Скільки таких слів ми чули? І скільки ще почуємо?
Військовий вишкіл КМА теж додав: Віталіна – це та, про кого можна дійсно сказати: людина доброї волі. А ось це вже цікавіше. Бо добра воля в наш час – смертельна.
- “Її вибір цієї ночі був таким самим, як і все її життя: бути поруч із тими, кому потрібна допомога, попри все.”
- “Світла пам’ять, Віталіно. Ми пам’ятатимемо твою мужність, твою відданість і твоє серце.”
- “Ця втрата — біль для всіх нас”, – завершують вони.
Біль. Так. А ще – чергове нагадування про те, хто і за що платить в цій війні.
Про яку атаку йдеться?
Йдеться про нічний удар . Російські війська “масовано” накрили Київ. Класика жанру. Наслідки? Звичайні: потрощені житлові будинки, склади, автівки, інша цивільна інфраструктура.
- За останніми даними, дев’ятеро загиблих.
- Ще 33 поранені. Четверо з них – діти.
- Руйнування по семи районах. Солом’янський – розгромлені квартири. Дарницький – тринадцять багатоповерхівок пошкоджено.
І серед всього цього хаосу – історія Віталіни. Це не про “світлу пам’ять”. Це про криваву ціну.
Ukrainian 
Polish 
English