Україна на порозі рішучих змін у святковому, пам’ятному та скорботному календарі. Досить імітацій! Час зібрати розкидані шматки національної ідентичності в єдину “календарну мапу”. Справедливість і незалежність потребують цього.
Так, історичний календар — це більше ніж простий список дат. Це відображення нашої ідеології, нашого цивілізаційного вибору. Стефанчук чітко зауважив: “Це не лише дні — це те, з ким ми, а хто проти нас”. І ця істина пронизана ідеологічною сутністю. Календар — це не про святкування, а про ствердження себе у світі.
Як же опинитися в цьому непрагматичному хаосі? Різдвяні дати, які мають мало спільного з нашими традиціями, накладаються на пам’ятні дні, встановлені указами президента, постановами Верховної Ради і рішеннями кабінету. Але система, яка творила цей безлад, більше не може залишатись без відповіді. Восьме травня — це не просто змога шанувати жертв Другої світової війни. Це привід заявити, що ми є частиною європейського контексту.
Ні, мова не йде про скорочення святкових днів чи обмеження відпочинку. Влада говорить не про рестрикції, а про систематизацію. Замініть плутанину на логіку! Впорядкування дат має на меті позбутись нелогічних збігів.
Чи стане свят менше? Ні! Це про те, як ми створюємо наш календар і нашу ідентичність. Це величезний крок вперед, а не крок назад у світ безвідповідальності.
А далі? Робоча група вже працює над законопроєктом — не чекайте, не вагаючись! Нарада з представниками уряду, Офісу президента та інших інституцій визначить чіткі правила гри. Які дати святкові? Які пам’ятні? Які скорботні? Це не предмет дискусій — це питання нашої гідності, нашої правди.
Президент Зеленський чітко окреслив курс: час переглянути підходи до свят та пам’ятних дат. І це не просто слова. Це заклик до дій. Ми є, ми стверджуємо себе, і наш календар буде таким, яким маємо його бачити.
English 
Ukrainian 
Polish