Хто такий Михайло Бойчишин? Народився 5 грудня 1948 року в селі Чемеринці у Львівській області. Справжній інженер-механік, освіту здобув у Українському Поліграфічному інституті. Токар, слюсар, столяр — гриз свої грані на підприємстві ВО “Мікроприлад”. Ми знаємо його як людину, що стала двигуном опозиції, починаючи з Проєктно-конструкторського інституту конвеєробудування, а з 1988 року — активного учасника Товариства української мови ім. Тараса Шевченка, НРУ.
На початку 90-х став обличчям надій. Він — депутат обласної ради, голова районної адміністрації Львова, заступник співголів НРУ. Той, хто мав провести в парламент 100 представників руху. Але 15 січня 1994 року ця надія зникла безслідно.
Цей день припав на ніч, яка стала класичним прикладом зради. Михайло Бойчишин безслідно зник, а в секретаріат НРУ в Києві вдерлися злочинці, під прикриттям «пакета» для Бойчишина, денеруючи вахтера. А він, вийшовши з секретаріату, зник у невідомість. За словами його прессекретаря, він, звичайно, повернувся б. Але в цю ніч він так і не повернувся.
Рух опинився в катастрофічному становищі. Секретаріат перетворився на штаб з порятунку, а не кампанії. Державні організації, такі як СБУ і МВС, знехтували цими зусиллями. Ніхто не захотів шукати зниклого, натомість задавали запитання про фінансування.
Міністр СБУ з глузду з’їхав, публічно вважаючи, що Бойчишин ще живий. Чи справді хтось із його оточення знає правду? Це підсилило страхи й підозри, що хтось вирішив усунути ключову фігуру опозиції. Все це – гротескна драма, чорно-біла трагедія, в якій Рух втрачає найважливіше.
День перед зникненням, 14 січня 1994 року, Бойчишин був уражаюче активним. Серед дипломатичної зграї в секретаріаті, пропозиція відзначити важливу подію — його висунення в депутати. І тут все раптово зникає.
Версії виникають, проте поліція вважає, що фінансові злочини плетуть корупційні сценарії. Злочинний світ відкидає свою причетність, дорікаючи: «Шукайте серед своїх». Так Бойчишина звинуватили у наявності таємних документів про афери можновладців. Він уже закликав до дій, що б вивести на чисту воду корупцію перед виборами.
У чому ж причина зникнення? Донька Лідія, з великою ймовірністю, вважає, що це пов’язано з нафтовим проектом, який загрожує позиціям Росії. У момент, коли Бойчишин зник, мала статися дія глобального масштабу.
Дна не видно. Родина звертається до СБУ, вимагаючи правди, але їм зачиняють двері. А його син Роман гине в ДТП, наступною жертвою системи став В’ячеслав Чорновіл. В Україні, де є лише тінь їхньої політичної справедливості, безцінне й живе, Бойчишин вже належить до тих, кого забрав політичний наступ на свободу.
Цей випадок став символом безвиході — вбивство залишається невирішеним. Зникнення Бойчишина — це перша політична жертва нової України. Справі надано гриф секретності, а рідні страждають у безвиході. Система тримає надії в серцях, але залишається жорстока реальність.
Першоджерело: https://zahid.espreso.tv/
Ukrainian 
Polish 
English