Президент України Володимир Зеленський знову нагадав: бла-бла-бла не працює. Жодних конкретних кроків щодо гарантій безпеки для України, схожих на статтю 5 НАТО, він «на папері» досі не бачить. І це попри готовність, яку постійно декларують у США. Як засвітили у nv.ua, про це гарант заявив у , відповідаючи на звичні запитання журналістів.
“Типу п’ятої статті”: що це за цирк?
За словами Зеленського, стаття 5 НАТО — це чіткий колективний захист. А от коли йдеться про гарантії «типу п’ятої статті», то тут повний туман. Хто цей «колектив»? Як він захищатиме Україну? І чи взагалі збирається давати відсіч агресору?
Президент рубанув:
- Відповіді мають бути не просто словами.
- Не просто «красномовно звучати».
- Все це має бути на папері.
- «Я поки що на папері таких кроків не бачу». Крапка.
Трамп прийде — що далі? Гарантії “назавжди”, а не на два роки
Журналісти, звісно, запитали: чи може Україна бути спокійною, що за адміністрації президента США Дональда Трампа Штати не кинуть її наодинці з Росією, якщо раптом знову полізе агресор? Зеленський відповів прямолінійно: гарантії повинні діяти не лише два роки, поки Трамп сидить у кріслі. Бажано «назавжди», ну або хоча б на десятиліття.
Його аргумент залізний:
«Якщо [російський диктатор Володимир] Путін буде два роки боятися щось зробити й прийти з агресією, це нас не влаштовує. Це не сильний мир. Це пауза на два роки». Після такої «паузи» буде тільки гірше: мобілізувати нинішній рівень підтримки — пекло. Посилити армію — ще те завдання. А нова війна — це вже смертельний ризик для держави.
Американські військові? Ні, не чули
Раніше, 13 листопада, президент Володимир Зеленський вже розповідав медіа: США пропонували Україні гарантії, «схожі на статті 4 і 5» Статуту НАТО. Але на його пряме запитання, чи будуть у такому разі на українській землі американські військові, Вашингтон відповів чітке «НІ». Ну як тут вірити словам?
До речі, 18 листопада агентство Bloomberg вже повідомляло: американські посланці тиснуть на російських та українських посадовців. Мовляв, розгляньте нові пропозиції щодо НАТО, військових ресурсів та розміщення військ у Європі. Все це — у рамках якихось там переговорів про припинення війни. Звісно, на папері нічого немає.
Панчлайн: Тож поки Київ чекає на реальні підписи й печатки, Вашингтон продовжує грати в “обіцянки-цяцянки”. Схоже, папір у них закінчився.


