Ні, не будемо мовчати. 100 тисяч заяв до Реєстру збитків — це лише частина правди. Це тільки крапля в океані горя, завданого російською агресією. І це всього лише початок. Сподівайтеся на більше, бо ми тільки починаємо відкривати рани, завдані цими злочинними діями.
Смерть, каліцтва, катування, насильство — жахи, з якими стикнулися наші люди. Вимушені переселення, зруйновані домівки, втрати, яких не відшкодує жодна компенсація. Але ми знаємо: це ще не всі заяви. Ми лише на розі нового визнання страждань, які тривають.
Маркіян Ключковський, виконавчий директор Реєстру, знає, про що говорить. Це всього лише легке попередження. Більше свідчень у дорозі, бо правда нікуди не зникне. З кожним днем світ дізнається більше про те, як ми страждаємо, про завдану нам шкоду.
І так, Реєстр збитків для України відкрив свої двері для тих, хто зазнав несправедливості. Правоохоронці фіксують кожен випадок, кожний надломлений дотик до свободи. Від насильницького переміщення до депортації — обличчя горя надто впізнавані. І ми ніколи не забудемо.
Це не тільки про прогалини в статистиці. Це про нашу боротьбу, про необхідність добитися справедливості. Проти системи і уявних бар’єрів, які намагаються нас заборонити. Справедливість на руках у тих, хто наважується говорити.
Першоджерело: https://ua.korrespondent.net/
English 
Ukrainian 
Polish