ЗАЕС в імлі бездіяльності

Відновлення Каховської дамби – справа вартістю 2 мільярди євро. Це не якась там дрібниця, це питання виживання. Запорізька атомна електростанція не зможе запрацювати, поки залишається розкраденою. І от, що ми чуємо – США, в парадоксальному союзі з РФ, пропонують спільну гру. Але де ж справжні домовленості?

Президент України Володимир Зеленський не зупиняється у своїх заявах: Каховська дамба та гідроелектростанція, які мають стати основою спільного благодійного проекту, вимагатимуть демілітаризації. Російські війська по суті знищують цю безпеку, іниціюючи непередбачувані загрози. І що в такій ситуації можуть робити українці? Кидати гроші на відновлення, де немає гарантій?

Зеленський наголошує – росіяни не вкладатимуть у цю справу. Їх цікавить лише вода для Криму. Це їхній його елемент виживання, в той час, як прагнення українців полягає у відновленні енергетичної незалежності. Америка, пройшовши через всі свої політичні халепи, рано чи пізно рятуватиме цю ситуацію. Тільки до того часу ми можемо втратити ще більше.

Збитки від підриву Каховської ГЕС оцінили у колосальні 14 мільярдів доларів. 30% охоронних природних територій безповоротно затоплено. Це факт. Це безпосередня ціна, яку заплатив український народ за чиюсь безвідповідальність.

ЗАЕС, якщо не почати діяти вже зараз, залишиться у статусі мертвого вантажу. Міжнародне атомне агентство займеться регулюванням – завжди так. Без миру нам не уникнути спеціального статусу, але чому ми маємо чекати? Правда без прикрас – ми знаємо, що діяти потрібно терміново, а не імітувати діяльність. Час гратися закінчився. Праведна боротьба проти системи опозиції триває.