Дубінський проти справедливості

Зміни в законопроєкті обіцяють непросту гру. Правила рахунку строку попереднього увʼязнення вказують на два дні за один. Якщо суд накладе покарання, то попередня ізоляція перетворюватиметься на обмеження свободи за чіткими схемами. Що це, як не крок до справедливості? Насправді ж за цими змінами криється спроба підтягти правила до політичних ігор.

Мета цього законопроєкту – повернути справедливість у правову систему, стягнути з карманів тих, хто використовує юстицію для політичних репресій. І тепер, з надіями на реформи, держава має відстоювати права.

А в лавах злочинного світу парламенту вже активізувався Олександр Дубінський. Обшуки, підозри, судові перипетії – ланцюг нещасливих випадків, що обплутали його наче павутиною. Йух, він відправляється у злочинний світ, прикриваючись батьком і відпусткою. Занадто зручно грати свою роль у політичних інтригах!

Але тут ми бачимо справжню суть – обговорення схем виїзду за кордон, невпинні префікси до “потрібних” людей. Громадська організація як механізм для підпільних угод – шокуючий факт, що вражає мудрість законодавця. Дубінському вже вручили підозру у ряді злочинів, і ми готові спостерігати за переглядом справедливості.

Але ось щось нове – звинувачення в державній зраді! Чи може бути щось гірше, ніж зрада національних інтересів? Власне, наші народні обранці повинні відповідати, а не мати “привілеї” вигадувати нові методи зі знищення правди. Дубінський – рішуче пішов на дно, в той час як система поводиться, наче нічого не сталося.

Спротив! Поліція, суди – все це гра в хованки. Все більше заяв про насильство в СІЗО, проте ніхто не бажає діяти. Перебування під вартою чи домашнім арештом – що ми насправді хочемо? Чи виникне більше питань, якщо країна на неорганізованій війні з безвідповідальністю?

На розгляд – підробка документів та корупційні прояви. Ось і вона – знову рецидиви, та ще й безкарність! За700 намальованих днів – жодних викликів до порядку.

Ми стоїмо на порозі змін, проти системи, яка закриває очі на зловживання. Вимагаємо правду, не імітації! Справедливість – це не привілей, це право кожного. Досить імітаційної інертності. Досить!