Україна вставляється у величезний механізм європейського законодавства, аби стати частиною Європейського Союзу. Сікорський чітко окреслює: членство – це не гра у фінти, а реальна битва, яку потрібно виграти. Масштаб адаптації законів? Приблизно 80 тисяч сторінок, народ! Ваш парламент має працювати як ніколи раніше. Це не примха, це вимога часу.
Польща пройшла через цей пекельний вогонь: дев’ять років після політичного рішення, щоб приєднатися до клубу. А Україна? Вона велика, потужна. Вступ не тільки зміцнить нашу позицію, а й вплине на всю економіку Європи. Ми повинні оцінити всі сектори, готуючись до розширення. Ніколи не було легше, але натомість ми отримали статус кандидата за рекордно короткий термін. Чи це не свідчить про стійкість і мужність?
Однак політика – це не лише технічні деталі. Тут і чвари між країнами ЄС. Угорщина блокуватиме, якщо не вирішимо це питання. Розширення – це не тільки внутрішні реформи. Це ще й консенсус у самій Європі. Так, нам потрібен час і зусилля, але чи маємо ми їх?
Заступник керівника Офісу президента говорить, що до 2027 року ми маємо отримати ясне політичне рішення. Але єврокомісарка з питань розширення, Марта Кос, підкреслює, що існуюча методологія застаріла. Вона не враховує наші сьогоднішні виклики. Правила, що діють 40 років, потрібно змінити, але це вимагатиме одностайної підтримки всіх 27 країн. Кому це цікаво?
Згідно з Financial Times, плани з миром містять дату нашого вступу – 2027 рік. Але чи зможемо ми дістатися цієї дати, не впорившись у бюрократію та політичні ігри? Наш народ заслуговує на відповідь.
Першоджерело: https://www.rbc.ua/


