Проблема не лише у словах, а й у зобов’язаннях. Сергій Плохій, історик і профессор, чітко означає, що справжніх гарантій безпеки не існує. Ні у своїх мрійливих фантазіях, ні у жорсткій реальності. Додаткова підтримка Заходу можливе лиш тоді, коли країни побачать для себе нагальну потребу у захисті – інакше це всього лише порожні обіцянки.
1939 рік став яскравим прикладом. Франція і Британія пообіцяли підтримку Польщі, сподіваючись, що їхні слова зупинять Гітлера. Але, хто ж повірив у готовність Парижа і Лондона? Історія повторюється з новими акторами. Чи справді Захід встане на захист України, якщо Росія не відчує загрози? Без сумнівів, якщо Європа вирішить, що війна краще в Україні, ніж у її домівках – тоді ми можемо розраховувати на щось реальне. Але Сполучені Штати? Там ситуація інакша. Вони не прагнуть прямої конфронтації з ядерною Росією. Реальні зобов’язання – лише ілюзія, коли агресор сумнівається у їхній серйозності.
Очікування гарантій вже стали буденними. У січні президент Зеленський заявив про просування у переговорах із США щодо повоєнних гарантій, але відзначив, що позиція Росії матиме величезний вплив на результат. Дзвінок Трампа підтвердив це. Але ключі у цій грі все ще в руках Європи. Вони можуть змінити правила гри. Чи готові вони до дій? Чи готові переступити межу?
Справедливість вимагає відповіді. Це не просто політика, це битва за виживання, за наше місце в світі. Ми не можемо залишитися на перехресті між обіцянками і безвідповідальністю.
Першоджерело: https://www.unian.ua/
Ukrainian 
Polish 
English