Європейський Союз, схоже, знову “не готовий”. Цього разу — ухвалити рішення щодо нового фінансового траншу для України. Причини? Старі пісні про головне: переговори про майбутній бюджет ЄС та якісь там вибори у кількох країнах. Це ж не війна, правда? Як засвітили у французькій газеті Le Monde, посилаючись на “поінформованих співрозмовників”, Брюссель знову “вмиває руки”.
Брюссельські “теревені”: збори заради зборів
Тим часом, 29 вересня, у штаб-квартирі Єврокомісії відбулося чергове “важливе” зібрання. Зібралися представники G7, Норвегії, Південної Кореї та МВФ. Що робили? Обговорювали “фінансові потреби України” та “можливості подальшої підтримки”. Результат? Звісно, нуль. Один європейський дипломат, не приховуючи роздратування, зізнався: “Таке відчуття, що ми поливаємо пустелю”. Ну, хоч хтось бачить реальність.
Бюджетні баталії та виборчі “танці”
Ситуація, за даними Le Monde, “ускладнюється”. Виявляється, 27 держав ЄС досі не можуть домовитися про багаторічний бюджет на 2028–2034 роки. Проєкт, звісно, передбачає близько €100 мільярдів для України. Але тут Німеччина та її вірні союзники раптом згадали про “економію”. І виступають за скорочення загального бюджету Євросоюзу. Яка несподіванка!
Додатковий “головний біль” – майбутні вибори. Франція, Іспанія, Польща, Італія – усі ці країни готуються до електоральних “танців”. І питання фінансування України, звісно, стає “чутливим”. Бо ж виборці можуть не зрозуміти, навіщо допомагати “якійсь там” Україні, коли вдома “свої” проблеми.
Обіцянки-цяцянки: “ми подумаємо”
У Брюсселі, звісно, не відмовляються від обговорень. Просто хочуть “детальнішу інформацію” про потреби України. Скільки, куди, навіщо? Здається, українці ще недостатньо детально пояснили, що їм потрібні гроші на війну. Можливо, обговорять це на зустрічі міністрів фінансів ЄС 9 жовтня. Або вже на засіданні Європейської ради в середині жовтня. Час терпить, Україна – ні.
Українські “прохання”: що ще вимагають?
- 29 вересня Міністр оборони України Євгеній Хмара попросив Євросоюз віддати частину ракет до Patriot зі своїх запасів. В обмін, звісно, на ті, що Україна отримає пізніше за контрактами. Схема проста, але ЄС, здається, не розуміє.
- Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький теж не відстає. Він розповів, що Україна хоче грошей від ЄС на логістичні витрати. Це щоб допомогти аграріям експортувати продукцію в обхід одеських портів. Бо ж “зернові коридори” — це так незручно.
Отже, Європа знову обирає гаманці, а не принципи. А Україна? Чекає. Як завжди.


