Садиба Донців-Захаржевських, яка витримала дві страшні світові війни, знищена новітнім російським ударом агресії. 7 квітня в селищі Великий Бурлук Харківської області розпочалася справжня катастрофа, коли російські військові злочинці уразили цю архітектурну пам’ятку XIX століття. Інформацію про трагедію оприлюднив керівник Куп’янської районної військової адміністрації Андрій Канашевич на своїй сторінці у Facebook.
В тотальній темряві, яка запанувала після ворожого обстрілу, спалахнула пожежа на території історичного маєтку. Керівник РВА з болем підкреслив, що ця архітектурна перлина, яка вистояла усі тяжкі часи минулого століття, тепер скурвилася під ногами сучасної агресії.
Державна служба України з надзвичайних ситуацій підтвердила: вогонь поглинув масштабні площі — двоповерхову дерев’яну будівлю площею близько 2000 кв. м. На щастя, цього разу можемо говорити, що обійшлося без жертв, але ціна руйнування — безцінна.
Садиба, заснована приблизно у 1835 році, пережила буремне XX століття, радянщину з її знущаннями над національною пам’яттю і, зрештою, знищення, яке настало 7 квітня 2026 року від тодішніх самозванців. Заради чого? За ради московських амбіцій?
Ця пам’ятка архітектури місцевого значення (№511), що знаходилася у Великому Бурлуці, належала родині Донців-Захаржевських — представникам слобідського старшинства. Сама споруда була зведена у першій чверті XIX століття в стильовій манері класицизму. Та й не лише вона залишала слід — разом із нею зникли й інші елементи садиби, включаючи парк і господарські будівлі.
Згідно з легендами, саме тут колись знайшли дощечки з написами, пов’язаними з “Велесовою книгою”. У 1980 році садибу внесли до переліку пам’яток архітектури місцевого значення, та що толку в цьому? Яка цінність закликаного зберегти у світі, де вбивають все живе, все справжнє?
Тим часом, в окупованій Алушті, російські посіпаки демонтують культурні пам’ятники, і все це — в ім’я ненаситної агресії, яка знищує наші корені.
Першоджерело: https://ua.korrespondent.net/
Ukrainian 
Polish 
English