Путін на межі. Війна без виходу

Росія тупцює на місці. Військові цілі здулися, а Путін керується лише бажанням вибратись із топі. Тиск росте, бо війна застигла в глухому куті, грошей немає, а Україна б’є далекобійними ударами, які Кремль змушений відповідати погрозами київському режиму та звинуваченнями на адресу Європи. Вся ця агресивна істерика – не що інше, як дзвінок тривоги зсередини Росії. Європейські анонімні чиновники бачать це як спробу Москви змусити Захід скрутити гайки, і, швидше за все, готують ґрунт для мирних переговорів – тільки на своїх умовах, звісно.

Російський експерт Василь Кашин каже прямо: західна допомога Україні зробила її потужнішою у військовому обладнанні і технологіях. Українська мобілізація гнучкіша і дієвіша за російську. Та війна – це протистояння майже рівних сил, і знищення однієї сторони повністю – це фантастика. Окупація всієї України – для Росії технічно нереальна. Кремль змушений видавати свої нальоти на Київ за помсту, але насправді шукає контроль над ситуацією у розпал літа. Українські безпілотники розтрощують російську логістику, здуваючи плани Москви злетіти. Путін ще вірить у кількамісячне взяття Донбасу, та експерти переконують, що без серйозних змін російська армія приречена на застій.

Економіка РФ – це блискавка під дощем: ціни на нафту ростуть, але Кремль збільшує військові витрати, нищачи власний цивільний сектор. Яніс Клуге з Німецького інституту прогнозує, що бюджетний дефіцит розірве регіональні бюджети на шматки. З поповненням армії кепсько. Європейські чиновники готують сценарій непопулярної мобілізації після вересневих виборів, але більшість схиляється, що Кремлю доведеться заморожувати конфлікт, бо війна для нього виявляється нежиттєздатною. “Їхня нерішучість – їхній вирок,” – каже один із чиновників.

Президент Зеленський відкрито говорить, що вікно для переговорів нарешті відкрилось. Росія валиться з ініціативи на полі бою, і Україні варто використати цей шанс до зими. Тим часом у Кремлі відкидають реальність і кричать про неймовірні домовленості, яких ніхто не бачив, звинувачуючи Україну у впертості, а Захід – у накручуванні ненависті.

Це не вигадка і не бажання – це реальність без прикрас. Війна іде на межі, а Кремль зашморгує сам себе, осторонь залишаються тільки параної і погрози. Ми не запросимо їх у нашу реальність, ми – проти системи, правда – проти імітації, дія – проти безвідповідальності.