У «Бабель» засвітили: колишній Генеральний прокурор Руслан Кравченко, який, нагадаємо, подав у відставку, не забарився з гучними заявами. Він, бачте, підмахнув підозри самому директору НАБУ Семену Кривоносу. А ще — якійсь «близькій до керівника САП людині». Ніхто не забутий, ніщо не пробачене? Кравченко навіть розповів нам про якусь там операцію «Карфаген».
Генпрокурор-відставник своє звернення розпочав з пафосу: мовляв, не дасть використати свою відставку, щоб «знищити докази» та «встановити контроль над прокуратурою». За його версією, операція «Карфаген» — це не просто проти нього. Її мета — докопатися до матеріалів кримінальних справ, де фігурують керівники й працівники НАБУ та САП. А потім — звільнити генпрокурора й зам’яти ці справи. Зручно, правда?
Він знову повторив стару пісню: під час обшуків в Офісі генпрокурора нахабні «антикорупціонери» з НАБУ та САП отримали доступ до справ… проти самих себе, своїх керівників та «пов’язаних» осіб. Деякі документи, звісно ж, «скопіювали та викрали». Таких справ, каже Кравченко, десятки. От тому він і підписав підозру Кривоносу. Директора НАБУ підозрюють у підробці документів та отриманні хабаря, та ще й у великому розмірі. Дрібниці, хіба ні?
А ось «близькій до керівника САП людині» (керівник САП — Олександр Клименко) теж не пощастило. Підозру отримала за вплив на суддів ВАКС, пропозиції хабарів і, що найцікавіше, сприяння ухиленню від мобілізації. Кравченко, щоправда, додав, що раніше йому «перешкоджали» у цьому президент і самі «антикорупціонери». Певно, захищали своїх.
«Стримували» антикорупціонери: пропозиції та відмова
«Стримували й самі антикорупціонери, пропонуючи гарантії недоторканності в обмін на відмову від ухвалення підозри. Я обіцяв не бути політично зручним і не відмовлятися від рішення, якого вимагають закон і докази. Я знаю, що, окрім мене, цього би ніхто не зробив. Тому я готовий до всіх політично-медійних наслідків. Але ці підозри вже підписані», — брав на себе удар Кравченко.
Окремо ексгенпрокурор порадив Семену Кривоносу та Олександру Клименку просто піти геть. Мовляв, не варто втягувати «органи й колективи в особистий конфлікт і боротьбу за себе та близьке оточення». Генпрокурор також побажав своєму наступнику, аби той не гальмував цю «роботу над антикорупціонерами».
«Ідеться не про захист крісла генерального прокурора, а про право суспільства знати, хто і з якою метою намагається підпорядкувати правоохоронну та політичну систему, хто та які злочини вчиняє під маскою вдаваної доброчесності й начебто нульової толерантності до корупції. Честь маю!» — завершив свій спіч Кравченко. Звучить майже героїчно.
Зеленський виносить вирок: «Тільки звільнення»
Невдовзі після цього «виступу» Генерального прокурора Руслана Кравченка, президент України Володимир Зеленський відреагував. Він не просто відреагував — він висловив свою «однозначну позицію». Президент попросив парламентарів підтримати звільнення Кравченка негайно. За його словами, у генпрокурора є тільки один шлях — звільнення з посади. І, звісно ж, Зеленський сказав про це Кравченку під час їхньої зустрічі.
«Україна бачила всі причини. Якщо він вважає це політичним тиском, нехай так і називає», — сухо додав Зеленський.
- Генеральний прокурор Руслан Кравченко подав заяву про відставку після спецоперації «Карфаген» (понеділок).
- На записах слідчих у цій операції фігурує «Шеф» — колишній керівник Державної податкової служби.
- Руслан Кравченко (той самий?) був головою ДПС з до . Майбутнє вже настало, а минуле ще не відбулося. Дива, та й годі!
Ось така вона, антикорупційна боротьба в Україні: всі проти всіх, але чомусь завжди страждає хтось один.
Ukrainian 
Polish 
English