Корнієнко повернувся до влади

Сьогодні партія “Слуга народу” піднялась на новий рівень: Олександр Корнієнко знову очолив цю політичну силу після Олени Шуляк, котра два терміни тримала в руках важелі управління. Дане рішення — це не просто перестановка. Це сигнал! Сигнал про те, що в часи нестабільності та політичної турбулентності нам потрібне нове обличчя, а, швидше за все, вже добре знайоме.

Корнієнко — це не просто новий старий лідер. Йому 40. Його успіхи в освіті — випускник Київського політехнічного інституту з магістерським дипломом у сфері хімічної технології та інженерії. Але це ще не все; він знає ціну підготовки, здобутої в Німеччині, в академії психотерапії. Людина, що працювала журналістом, продюсером і бізнес-тренером, готова до нових викликів. Чи готова система до його повернення?

Процес зміни керівництва проходить у хвилі непримиренної боротьби з політичною корупцією, особливо після шокуючих відкриттів НАБУ. Система стрясається від викриттів, в якій замішані самі “владні” гравці. На фоні всіх цих аргументів, заклики до створення “коаліції національної стійкості” лише підтверджують: ми знаходимось на роздоріжжі. Але знову — це лише окремі думки. Чи готові ми до рішучих дій?

Олена Шуляк, яка обіймала пост голови партії з листопада 2021 року, залишила після себе важкий спадок реакції на корупційні скандали. Вона потрапила до списку “Слуги народу” завдяки квотам — контрольованим, маніпульованим. За перший рік роботи в парламенті Шуляк могла хвалитися своїми законопроєктами, але це крапля в морі, порівняно з частими флюктуаціями довіри до влади.

Ситуація загострюється. Президент Володимир Зеленський зібрав фракцію “Слуга народу”, щоб вивести фокус на законопроєкти, які могли б стабілізувати не тільки країну, а й внутрішньопартійні чвари. Чи достатньо цього для істинної зміни? Далеко не факт. Відповідальність — це не про “зберегти статус-кво”, а про боротьбу за справедливість, за правду без прикрас.

Тому питання залишається: чи зможе Корнієнко, повернувшись до керма, витворити ту зміну, якої від нього чекає країна? Чи втратить ще раз шанс партія, котра декларує зміни, але носить на собі тягар старих схем? Чи зможе він стати символом нових надзвичайних рішень в часи старих загроз? Час покаже.