Драпатий обнулив Сирського: 7-й корпус ДШВ летить на Запоріжжя!

Здається, у Генштабі нарешті прокинулися. Або просто змінили коней на переправі.

Як з потрохами здає “Українська правда”, посилаючись на свої джерела,
новий Головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий
показав середній палець рішенню свого попередника.
Мова про Олександра Сирського.

Пам’ятаєте, як влітку командування 7-го корпусу Десантно-штурмових військ
кинули з Добропільського напрямку на Волинь?
Навіщо? Відбивати “потенційний наступ” з Білорусі.
Смішно.

Драпатий. Хід конем чи просто здоровий глузд?

Так от. Драпатий прийшов. І одразу скасував той абсурд.
Командування корпусу тепер летить на Запоріжжя.
І знаєте що? У 7-му корпусі, кажуть, аж підстрибнули від радості.
Бо на Волині їм, об’єктивно, було нічого робити.
Просто просиджували штани.

А тим часом, поки одні гралися у “загрозу з півночі”, росіяни не дрімали.
Вони спокійно накопичують сили біля Гуляйполя, Запорізька область.
Плани? Звісно. Зробити “велику петлю”, щоб охопити саме Запоріжжя.
Масштабно.

НАТО-стандарти чи просто порядок?

Кілька співрозмовників УП натякають: Драпатий діє за НАТО-моделлю.
Хоче повернути командування Об’єднаних сил до “дефолтних налаштувань”.
Віддати їм, нарешті, в управління весь фронт.
Логічно, чи не так?

Білоруська загроза: міф чи реальність?

• 7 липня керівник Офісу президента Кирило Буданов
  заявив: загрози з Білорусі нема.
  І додав: якщо Мінськ полізе, то це буде їхній крах.
  Мовляв, білоруський диктатор Олександр Лукашенко
  “почув” попередження президента Володимира Зеленського.
  Чи справді почув? Питання.

• Але 25 червня президент Володимир Зеленський
  після доповіді Служби зовнішньої розвідки України
  говорив інше. Білорусь добудовує інфраструктуру: дороги,
  склади для боєприпасів та пального. Уздовж нашого кордону.
  І вимагав: “Розвиток прикордонної інфраструктури агресії…
  має бути зупинений”.
  Зрозуміло.

• Наприкінці червня Зеленський знову попереджав:
  розвідка бачить, Білорусь готується до розширення агресії.
  То що, загрози нема чи все ж є?

Отака вона, військова логіка.
Сьогодні перекидаємо, завтра скасовуємо.
А ворог тим часом чекає.